Томат — одна з найпопулярніших і затребуваних культур на території України. Цей овоч традиційно культивують і на великих площах, і на маленьких присадибних ділянках. Щоб Отримати максимально високі врожаї томату, необхідно знати не тільки всі тонкощі агротехніки цієї культури, але також її біологічні характеристики. Озброївшись корисною і важливою інформацією, можна сміливо починати вирощувати томати, при чому як в теплиці, так і в полі.

 Плоды томата фото

Біологічні особливості

Коренева система томата досить розгалужена, на основному корені формуються менш крупні відростки, на них — більш дрібні корінці і так далі. Основна маса коренів розташовується у верхніх шарах ґрунту, багатих корисними елементами. Саме тому підгортання рослин сприяє появі верхніх додаткових кореневих відростків.

Примітно, що коріння розсади томату мочкувате, з огляду на те, що під час пікіровки рослин найчастіше пошкоджується основний корінець. Тому коріння розсади проникає в ґрунт не більше, ніж на 0,5 м, в той час як коріння рослин томату, вирощених посівом насіння відразу в ґрунт, можуть проникати в нього на 2 м.

Залежно від сорту стебла рослин можуть бути округлими і ребристими. Як правило, вони щільні, соковиті, з характерним опушенням і «томатним» запахом. У процесі вегетації стебло стає потовщеним і може дерев'яніти.

За типом росту розрізняють два види томатів — детермінантний та індетермінатний. Детермінантна форма томату в свою чергу поділяється на:

  •  супердетермінантні (кущі з сильно укороченими міжвузлями);
  •   детермінантні (зростання головного стебла припиняється після утворення 4–5 суцвіть);
  •   напівдетермінантні (зростання головного стебла закінчується на 8–10-му суцвітті);
  •   штамбові (на головному стеблі утворюються 3–4 суцвіття з досить короткими міжвузлями).

Зазвичай, томати детермінантного типу, що відрізняються самообмеженим  зростанням, вирощують у відкритому ґрунті. Для теплиць же більше підходять індетермінантні, які мають необмежене зростання, їх можна вести в кілька стебел в подовженій культурі. Технологія вирощування високорослих томатів має свої відмінності, зокрема це пов'язано з формуванням куща.

Для штамбових видів томату характерна компактність, низькорослість і невимогливість до умов вирощування. Їх часто використовують для вирощування на балконах і в кашпо.

Технологія агротехніки томату

Оскільки дана культура родом з Південної Америки, природні і звичні умови для її зростання — тепла погода, хороша вологість ґрунту і неперезволожене повітря. Тому, незважаючи на те, що за довгі роки томат адаптувався до нашого клімату, основні його вимоги до умов вирощування не змінилися.

  Рассада в теплице фото

Температура

Сприятлива температура для проростання насіння — 25–30 °С, для повноцінного розвитку сходів в перші кілька днів — 12–15 °С вдень і 8–10 °С вночі. Оптимальний температурний режим під час зав'язуванням плодів — 25 °С вдень і 17–19 °С вночі. А ось для хорошого дозрівання плодів дані параметри повинні бути нижчими — 20–24 °С. Однак навіть при зниженні температури до 16–18 °С дозрівання томатів не припиняється.

В цілому, найкращий температурний діапазон для томату становить 22–27 °С. Більш високий показник (від 35 °С) негативно впливає на життєдіяльність рослин і може привести до уповільнення фотосинтезу, втрати зав'язі і навіть загибелі кущів.

Варто відзначити, що зниження температури повітря також негативно позначається на розвитку томатів, провокує зупинку їх зростання і гальмує цвітіння. Так, при -1–2 °С рослини відмирають.

Не менш вимогливий томат і до температури ґрунту, вона повинна зберігатися в межах 16–24 °С. Більш низькі температурні показники гальмують засвоєння кореневою системою такого важливого мікроелемента як фосфор, у зв'язку з чим вегетативна частина рослин набуває фіолетового відтінку, її ріст припиняється.

Освітлення

Рослинам томату, як і багатьом іншим теплолюбним культурам, потрібна достатня кількість світла. Особливо ця потреба загострюється в розсадний період і в фазу цвітіння рослин. Дефіцит освітлення провокує витягування сіянців, їх листя виростає дрібним і тонким. Тому технологія вирощування розсади томатів включає обов'язкове досвічування спеціальними лампами. При недостатньому освітленні під час цвітіння квіти і зав'язі опадають.

Оптимальна тривалість світлового дня для томатів на початку розвитку до бутонізації — не менше, ніж 12 год; після формування бутонів — 14–18 год. Надалі тривалість освітлення повинна скорочуватися, в іншому випадку в рослинах буде руйнуватися хлорофіл, що може привести до їх загибелі.

Тривалість світлового дня також багато в чому залежить від біологічних особливостей того чи іншого типу сорту. Наприклад, для вирощування в південних регіонах України підходять короткоденні сорти, а для північних широт — сорти та гібриди з нейтральним або довгим світловим днем.

Вологість

Оскільки фізіологічні процеси в рослинах томату проходять нормально виключно при достатньому (80–90%) вмісті вологи, одним з головних умов нормальної життєдіяльності томату є оптимальна вологість ґрунту. Примітно, що на різних стадіях розвитку рослин їх потреба в зрошенні змінюється. Найбільше ґрунтової вологи потрібно в фазу проростання насіння, в період приживлюваності розсади на постійному місці, а також починаючи з формування зав'язі до остаточного дозрівання плодів. Крім того, зниження вологості ґрунту викликає зниження схожості насіння.

Зниження рівня вологи у ґрунті після висадки молодих рослин томату у відкритий ґрунт або теплицю несприятливо позначається на їх адаптації на новому місці, а також уповільнює відновлення кореневої системи. Недостатні поливи під час наливання плодів можуть стати причиною опадання квітів, затримки росту томатів і зниження їх врожайності. Виходячи з цього, під час плодоношення рослин доцільно збільшити кратність і обсяги зрошення. Однак не варто забувати, що надмірні поливи також шкідливі для рослин і можуть викликати їх загибель. При різких перепадах вологи в ґрунті плоди томатів стають схильні до розтріскування.

Говорячи про вологість повітря, варто зауважити, що при високих показниках процес запилення квіток погіршується, підвищується ризик ураження рослин грибковими захворюваннями. При надмірно низькій вологості повітря спостерігається в'янення пиляків і опадання квіток.

Мінеральне харчування

Інтенсивна технологія вирощування томатів передбачає отримання овочевої продукції якомога раніше і в максимальному обсязі. Щоб домогтися таких високих результатів, необхідно забезпечити рослинам комплексне мінеральне живлення. При цьому, важливо враховувати той факт, що молодим рослинам потрібно набагато більше мінеральних речовин, ніж вже сформованим томатам. Це означає, що підгодівлі рослин потрібно приділити окрему увагу саме в розсадний період. У цю фазу рослини інтенсивно поглинають калій і фосфор, в більш зрілому віці їм необхідний азот. З огляду на це, в період обробітку розсади томату необхідно вносити в ґрунт фосфорно-калійні добрива з обмеженим співвідношенням азоту.

Підживлення азотом повинні поступово збільшуватися для висадженої на постійне місце розсади. До того, як почнуть формуватися плоди, підгодівлі цим мікроелементом мають бути помірними, а внесення фосфорних добрив — посиленим. При утворенні плодів на перших трьох кистях рослинам потрібен азот, при наливанні і дозріванні плодів — калій.

Варто не забувати і про те, що дефіцит фосфору негативно позначається на зростанні рослин (в окремих випадках воно і зовсім припиняється), листя подовжуються, набувають сірого відтінку, стебла і черешки — фіолетово-коричневого; спостерігається затримка утворення зав'язі і дозрівання плодів. Відсутність оптимальної кількості калію у ґрунті викликає припинення росту стебел, краї листя покриваються жовто-коричневими плямами, закручуються і засихають.

Однак не тільки дефіцит, а й надмірна кількість азоту викликає негативні наслідки: зупинку зростання вегетативної частини рослин томату, пожовтіння і раннє опадання листя. Розвиток рослин затримується, урожай і його якість значно погіршуються. Крім того, при надлишку азоту в ґрунті плоди дозрівають набагато пізніше встановлених термінів, а рослини втрачають стійкість до небезпечних хвороб томату.